Слово має бути сказане так,
Щоб воно мало акцент доцільності...
Лесь Курбас
«Найбільше і
найдорожче добро в кожного народу — це його мова,ота жива схованка його духу,
його багата скарбниця, в яку народ складає і своє давнє життя і свої
сподіванки, досвід, почування", — писав Панас Мирний. Вчитель зберігає в
учнів творче начало і розвиває його, постійно підвищує свою ерудицію, інтелект,
осмислює літературу та мову з позицій загальнолюдського, вічного, нетлінного.
Словесник добирає методи, прийоми, форми роботи, які допомагають збагнути
неповторність твору,цінність його для нас і нащадків.
Звідси —
проблема, над якою я працюю: "Розвиток творчого
потенціалу особистості шляхом оптимізації навчально-пізнавальної діяльності учнів на уроках української мови та літератури".
Емоційна
готовність до уроку, рефлексія, створення сприятливих умов навчання,
раціональне використання часу на уроці, вибір раціонального темпу навчання в
залежності від класу, комплексне планування, виділення головного і
суттєвого в змісті навчання, оптимальний або найкращий варіант вибору методів і
форм навчання - все це і становить оптимізацію навчально-пізнавальної
діяльності із мого досвіду.
Щоб викликати
зацікавленість учнів використовую і поєдную на уроках розповідь, бесіду, лекцію
з дискусією, самостійною роботою, не подаючи готові істини, а спонукаю мислити,
самостійно розв'язувати проблеми.
Сучасні уроки
із української мови та літератури суттєво відрізняється від минулих. По-перше,
змінилося суспільство, умови життя; по-друге, учні, які тепер сидять за
партами, докорінно відрізняються від своїх попередників; по-третє, важливу роль
відіграє психологічний та моральний фактор — українська мова стала державною,
уроки мови та літератури заповнені новим, цікавим фактичним матеріалом із життя
України, її народу, звичаїв, традицій, який має велике пізнавальне та виховне
значення.
Люблю свою
професію, дітей, постійно самовдосконалююся.
Працюючи над
оптимізацією навчальної діяльності, ставлю перед собою такі завдання:
1. Навчити
учнів досліджувати та інтерпретувати художній твір.
2. Формувати
національно свідому, духовно багату мовну особистість.
3. Виробляти
в учнів уміння і навички комунікативно виправдано користуватися засобами мови в
різних життєвих ситуаціях під час сприйняття.
4. Допомогти
учням формувати духовний світ, цілісні світоглядні уявлення, загальнолюдські ціннісні
орієнтири шляхом прилучення через мову та літературу до культурних надбань рідного
народу і людства.
У професійній діяльності органічно переплітаю
різні компоненти: художньо-дослідницький, методичний, психолого-педагогічний та
комунікативний. Ці взаємозв'язки відображені в моїй моделі професійної
діяльності .
Основні
напрацювання досвіду:
Одним із найважливіших засобів розв'язання
поставленої мети навчальної діяльності досягаю за допомогою пізнавальної
активності учнів, активізую мислення старшокласників, створюю інтелектуальну
атмосферу, дух співтворчості. Наприклад, при вивченні творчості Василя
Стефаника, зокрема новели «Камінний хрест», ставлю такі проблемні запитання
перед учнями:
1. Чи була
еміграція порятунком для бідних галичан?
2. Чому так
багато болю читаємо в рядках та між рядками новели.
3. Як зміст
новели перегукується із сучасністю.
Під моїм керівництвом старшокласники самі
підсумовують бесіду. Трагедія Івана Дідуха — це трагедія всього українського
народу, який століттями несе на своєму горбі тяжкий хрест горя і злиднів. Однак
і на чужині йому нічого сподіватися. Треба творити щастя на рідній землі
власними руками — задля себе і своїх дітей, майбутнього. Тому стільки горя
бачить в еміграції Стефаник нині, на жаль, ця трагедія повторюється: Україна
щороку втрачає сотні тисяч роботящих, розумних, талановитих людей.
Такий пошуковий
характер завдань на уроці спонукає старшокласників до роздумів і веде до
життєвих прозрінь. Адже, як відомо, література - художній літопис суспільства,
який має величезний виховний потенціал, і це завдання вміло використовую,
допомагаючи учням осягнути суть відображеного в літературі життя, знайти у
творчості митця відповіді на питання, що хвилюють сьогодні молодих.
Відходжу від
пасивного навчання, коли учні є лише «приймачами» інформації (лекція).
Впроваджую інтерактивне (взаємне) навчання, яке передбачає обмін інформацією
між усіма учасниками навчального процесу (бесіда, ділова дискусія,
мікродискусія, творча лабораторія, саморозвиток, проблемний семінар).
Індивідуальному підходу до навчання і
виховання учнів велику увагу приділяв В.Сухомлинський. У його працях містяться
всі положення, що беру за основу сучасної концепції інноваційних методів
навчання. Більшість його праць тією чи іншою мірою присвячені питанням саме
особистісного підходу до учнів, використанню елементів інтерактивних форм
навчання. Прикладом ефективного методу навчання(за методикою Сухомлинського)
при вивченні «Іменник» у шостому класі ділю клас на групи, підгрупи, в яких
поряд із слабшим учнем-сильніший, який перебуваючи в «одній команді», допомагає
слабшому, вболіває за нього, прагне підняти до вищого рівня, бо успіх групової
справи залежить від кожного. Під час групового навчання допомагаю учням нести
відповідальність за свою ділянку роботи, витрачений час, якість виконаних завдань; формую міцний і
дружний дитячий колектив, скорочую процес адаптації молодої особи в життя. Використовуючи методи ділової гри, розвиваю
чуттєвий і естетичний потенціал особистості. Виробляю
в учнів ініціативність, підприємливість, ділові та культурні навички, тобто всі
ті якості, що так потрібні сучасній молодій людині. Застосовуючи інтерактивні
технології, дбаю про фізичне здоров'я учнів, бо знімається нервове напруження,
а елементи гри вносять позитивні емоційні відчуття.
Заздалегідь
до проведення уроків, щоб здобути певного результату в дев'ятому класі при розгляді
творчості Тараса Шевченка рекомендую додаткову літературу, розуміючи, що тільки
тоді дискусія буде ефективною, а доведення істини аргументоване і переконливе.
На першому
уроці вивчення творчості письменника викликаю інтерес до постаті митця, що і спонукає
до інтенсивного пошуку найцікавішого матеріалу про письменника до читання й
аналізу його творів. Забезпечую системний підхід у викладанні свого предмета,
поступово упроваджую нові технології, дозую завдання за принципом — від
простого — до складного.
Щоб
зацікавити учнів до навчання ліквідую негативну мотивацію - страх перед
незадовільною оцінкою, сором перед товаришами за невдалу відповідь. На початку
уроку створюю лагідний, спокійний настрій, атмосферу захоплення навчальною
працею.
При вивченні «Лексичного
значення слова» пропоную цікаві перетворення зі словами. Знайти і записати
слова, які б мали такі значення під час читання:
зліва направо
справа наліво:
1. Листяне
дерево Геометрична
фігура
2. Гул
голосів Чарівник
3. Площа для
сільсько- Домашня тварина
господарських
робіт
Відповіді: Бук, гам, тік, рис.
Шаради слів:
а) перше
слово - назва дерева, що росте біля річок, на дорогах - без останніх двох букв,
а все - назва свійської горбатої тварини (верблюд);
б) перше -
прийменник, друге і третє - назви нот, четверте - кінцевий звук слова лікар
(помідор).
Учням
достатнього рівня пропоную написати дотепний вислів, використовуючи лише слова,
а іншим - записати всі можливі слова з трьома буквами «о» за одну хвилину.
При вивченні
«Фразеологізмів» у шостому класі проводжу роботу у формі змагання (10-15
хвилин), що значно пожвавлює роботу класу. Наприклад. Які негативні риси людей
засуджуються у поданих прислів'ях? На словах медок, а на серці льодок. Його і кури
загребуть! Сім п'ятниць на тиждень.
Проводжу
роботу в парах, запропонувавши учням до фразеологізмів дібрати прислів'я і
приказки, які б розкривали їх зміст.
Байдики бити.
Йому щодня - неділя. Їсть за вола, а робить за комара. Душа у п'ятах. Брати на
сміх.
Позитивним
застосуванням групової форми роботи є те, що навіть учні із середнім та низьким
рівнем розвитку пізнавальної активності висловлюють власні міркування,
виявляють зацікавлення.
Щоб уникнути
одноманітності проводжу нетрадиційні заняття. Зокрема, у шостому класі при
вивченні теми «Лексикологія» запропонувала учням урок - гру. Основну частину
складає проведення ігор та конкурсів. Наприклад.
Гра «Хто більше»
Пригадати і записати багатозначні слова за
одну хвилину.
«Четверте зайве»
На дошці записані слова:
На дошці записані слова:
- бігти, мчати, летіти, сидіти;
- відповідний, підхожий, доцільний, відвертий;
- полетять, полинуть, помайнуть, ясне;
- щирий, чистосердечний, відвертий, сміливий.
(Потрібно усно визначити зайве слово)
Роздаю картки
«Хто уважніший»? Підкреслити рядки, у яких усі словосполучення мають переносне
значення.
- Гострий розум, гострий спис, гостра шабля.
- Крилатий птах, крилатий вислів, крилата людина.
- Голова зборів, голова капусти, голова колони.
- Дощ плаче, море сміється, літо прилетіло.
- Ліс дрімає, дитина дрімає, зима ридає.
У старших класах, при вивченні змісту тексту,
роздаю учням текст, заздалегідь розділений на кілька частин (Наприклад,
В.Стефаник «Новина») кожен учень опрацьовує ці частини і повідомляє їх зміст.
Учні разом вирішують, у якій послідовності слід об'єднати уривки, щоб вийшов
зв'язний текст. Зміст уривка переказують, до нього можна ставити запитання, але
не читати. Такий інноваційний прийом називається «Всліпу» .
Щоб перевірити, чи засвоїли учні зміст твору
підбираю ряд цікавих запитань. Наприклад. При вивченні роману «Хіба ревуть
воли, як ясла повні?» Панаса Мирного:
1. Кого в
романі названо «польовою царівною»?
2. Кого
називали Махамедом?
3. Кого з
героїв твору можна назвати добрим хазяїном - хліборобом?
Іван
Нечуй-Левицький «Кайдашева сім'я»:
1. Упізнай
героїню: «її очі з м'якеньких стали зразу тверденькі».
2. Хто це:
«.. гарна ж дівчина, як рай, мов червона рожа»?
3. Хто з
персонажів сказав: «Я вам, мамо, не наймичка»?
На уроках літератури гра — це пошук художніх
деталей, без яких не працює «механізм твору», — слів, прийомів, питань. Вибираю
деталь, від якої йде до цілого змісту твору (10 клас Б.Грінченко. Дитячі
оповідання «Украла», «Бублик»). Акцентую увагу на такі деталі: пиріжок, бублик.
Саме із-за них і йде інтрига у творах. Учні досліджують, вивчають, висловлюють
власні думки.
«Справжнє читання твору - це співпереживання.
Тільки за цієї умови вивчення художнього твору стає ідейним переконанням, бо
найтонші і найживотворніші корінці переживань - почуття», писав В.
Сухомлинський.
У дев'ятих, десятих класах при вивченні
критичних статей, огляду життєвого та творчого шляху письменників пропоную
учням написати реферати, що виробляє в них самостійність, пізнавальність та
відповідальність до дорученої їм справи.